10 фактів про Місто ХА
1. В основному проекті представлені роботи 26 харківських художників за останні 100 років – від класиків авангарду Василя Єрмілова, Бориса Косарева, Марії Синякової до наймолодшого покоління мистців Івана Світличного, Аліни Клейтман, Артема Волокітіна.
2. В «Генеалогічному дереві харківського авангарду», яке буде створене на стіні виставкового залу НХМУ Марією Волчонок і Гамлетом Зіньківським (консультант - Павло Маков), згадані 72 харківські мистці включно з Миколою Хвильовим, Лесем Курбасом, Анатолієм Петрицьким, Борисом Чичибабіним, Борисом Михайловим, а також ключові події, які глобально вплинули на життя міста – як то відкриття пам’ятника Тарасу Шевченку, будівництво Держпрому, переїзд столиці УРСР до Харкова.
3. В рамках виставки вперше в українському музеї виставлять реальний об’єкт стріт-арту – «Прощавай, минуле» Гамлета Зіньківського, а саме вхідні двері з будинку на вулиці Гоголя, 2 в Харкові.
4. На відміну від експозиції каталог-довідник проекту побудований за принципом зворотньої хронології. За допомогою цього прийому дизайнерка Тетяна Борзунова показує, як базуючись на минулому, ми досліджуємо сьогодення.
5. Вперше на виставці експонуватимуться роботи Марії Синякової та художників харківської студії Євгена Агафонова з фондів НХМУ (архів Дмитра Гордєєва).
6. Роман Мінін вперше представить нову кінетичну інсталяцію «Схід» (полімерна тканина, металева конструкція, механічна розробка Михайла Кашкарова) зі змінним зображенням, яку до цього показував лише в Instagram.
7. У кінолекторії, що є частиною паралельної програми виставки, покажуть 6 документальних фільмів про харківських художників і німецько-французький проект in progress Тетяни Кононенко і Матильди Местер, виробництва Deutsche Film und Fernsehakademie Berlin про Держпром, зроблений на основі старої кінохроніки і зйомок 2014 року.
8. Спеціально для виставки з негатива на склі 1918 року надруковано репринт роботи «Союз искусств» Бориса Косарева,
9. Написи з квартири харківської міської легенди Олега Мітасова (кажуть, що він збожеволів після того, як забув у трамваї докторську дисертацію), які продовжують концептуальну лінію Вагріча Бахчаняна і певним чином передують роботам Гамлета Зіньківського, експонуватимуться на виставці в форматі фотографій.
10. «Прем’єра» роботи Павла Макова «Укриття» (2017) з гіпертекстом.
Національний художній музей України та Харківська муніципальна галерея представляють спільний проект, що досліджує авангардну лінію в мистецтві Харкова останніх 100 років. Проект обєднує фотографів і живописців, графіків і авторів об’єктів, традиційні техніки і нові медіа.
Головні герої виставки: Держпром, художники-авангардисти початку ХХ століття (Василь Єрмілов, Борис Косарев, Марія Синякова), представники нон-конформізму (Вагріч Бахчанян), Харківська школа фотографії (Борис Михайлов, Євген Павлов, Сергій Братков), «спадкоємці авангарду» (Віталій Куликов, Павло Маков) і діячі актуального мистецтва Харкова (Артем Волокітін, Гамлет Зіньківський, Роман Мінін, Аліна Клейтман, Іван Світличний, Віталій Кохан).
Куратори Сергій Братков та Тетяна Тумасян використовують термін авангард у найширшому розумінні, не локалізуючийого в рамках історичного авангарду початку ХХ століття. У фокус їхньої уваги потрапляє експериментальне мистецтво, яке виходить за рамки класичної естетики і використовує оригінальні, новаторські засоби вираження.
Авангардна естетика початку ХХ століття ідеально відповідала духу Харкова — потужного промислового міста, яке з 1919 до 1934 року було адміністративною і культурною столицею України. Впродовж усього минулого століття у місті з’являлися митці-новатори, які зухвало порушували правила, вступали в полеміку з традицією, виходили за межі усталених форм, жанрів та напрямів. Новаторський прорив, здійснений конструктивістами у 1920-1930- х роках, продовжився у 1960-1970- х в андеграунді, де паралельно розвивалися модерністські й концептуалістські практики. Найпомітнішим явищем стала
знаменита Харківська школа фотографії. Від кінця 1980-х років і до сьогодні Харків — незмінний генератор оригінальних ідей в актуальному мистецтві України.
Авангард у Харкові — широка тема, яка охоплює і візуальне мистецтво, і літературу, і театр. Осягнути все це в рамках одного виставкового проекту надзвичайно складно. Тож «Місто ХА» — це особистісний погляд кураторів на зріз культури міста, що відображає ключові елементи в мистецтві Харкова.
Такими елементами є знак, текст і слово. Специфічна харківська текстоцентричність певною мірою повязана з точкою відліку харківського авангарду — у 1920-х роках тодішня столиця України об’єднала найкращі літературні сили країни, драматичним символом їхніх доль у тоталітарній країні став знаменитий будинок “Слово”. Потреба в коментарі, в словесному супроводі зображення або повній заміні його словом, простежується у творчості кількох поколінь харківян. З одного боку, це повязано зі світовими тенденціями (зокрема конструктивізму чи концептуалізму) та соціально-політичними запитами того часу, а з іншого — в творах харківських митців слово стає важливою композиційною складовою, не зумовленою потребами мистецьких трендів, — як у творах Віталія Куликова, Павла Макова чи Гамлета
Зіньківського.
На виставці представлені твори з колекцій Національного художнього музею України, Арт-фонду Ігоря Воронова, галереї VOVATANYA (Харків), приватних колекцій Бориса і Тетяни Гриньових, Олександра Бланка, з родинних колекцій художників – Ірини Бахчанян, Віри Бондаренко, Ірини Олександрової-Куликової.
Родзинкою виставки стане інфографіка “Генеалогія харківського авангарду” — витвір художньої уяви Марії Волчонок та Гамлета Зіньківського за участі Павла Макова, в якому автори наочно простежують шлях столітнього розвитку харківської культури за трьома основними векторами: Час, Події, Люди.
Ще один «супутній» проект в аванзалі музею — Лабораторна робота Антона Ткаченка й Ольги Федорової, присвячений процесу підготови виставки. Він про те, що Місто ХА — це не тільки куратори, художники і картини, а й саме місто, Муніципальна галерея, робота над експозицією і безліч інших елементів, які зрештою «сплавляються» в цілісний виставковий проект.
Інформаційні партнери виставки: UA: суспільне мовлення, lb.ua, Old Fashioned Radio
Програма
16 грудня – 18 лютого
Грудень, 2017
15. 12 - 17.00 - Прес-тур виставкою проводить кураторка Тетяна Тумасян
15.12. - 18.30 - Відкриття виставки «Місто ХА»
16.12 - 15.00 - Кураторська екскурсія Сергія Браткова
16.12 - 18.30 -. #Кінолекторій. Перегляд фільму харківської тележурналістки
Олени Григор'євої «Віталій Куликов: чотири дотики» (2015). Зустріч з авторкою
фільму.
17.12 - 13.00 - Лекція кандидатки мистецтвознавства, доцентки ХДАДМ Тетяни
Павлової «Харків: Час авангарду. Від легендарної Сімки кінця 1910-х («Спілка
семи») до нової Сімки 1970-х (група «Час»)». Презентація книг Тетяни Павлової
«Мистці українського авангарду в Харкові» і «Український авангард: харківський
текст» (попередня представлення).
22.12 - 18.30 - #Кінолекторій. Презентація work-in- progress фільму «Будинок » /
Україна - Німеччина - Франція (2017) Тетяни Кононенко і Матильди Местер
про головну архітектурну пам’ятку Харкова – Держпром.
27.12. - 17. 00 - Творча зустріч з Сергієм Жаданом
29.12. - 18.30 - #Кінолекторій. Режисерка Оксана Коклонська представляє
документальний фільм «Конструктор Василь Єрмілов» (2013), знятий за архівними
матеріалами та на основі розмов із нащадками художника.
Січень, 2018
12.01. - 18.30 - #Кінолекторій. Перегляд фільму Андрія Загданського "Вагріч і
чорний квадрат" (2014) - про головного концептуаліста 1960-1970 років Вагріча
Бахчаняна, визнаного в США і майже забутого в Україні. Фільм представляє
продюсер Геннадій Кофман.
21.01. - 15.00 - «Місто майбутнього та його турбулентність». Лекція архітектора,
фундатора і викладача Харківської архітектурної школи Олега Дроздова
26.01 - 18.30 - #Кінолекторій. Перегляд фільму Олега Чорного «Проект дощу»
(2016) про «співця харківських вулиць» Гамлета Зіньківського. Зустріч із
режисером.
28.01- 15.00 – «Харків прагматичний». Розмова з художником Павлом Маковим у
форматі «запитання-відповідь».
Лютий, 2018
02.02 - 18.30 - #Кінолекторій. Перегляд фільму "Сірі коні" (2016) Миколи
Рідного. Дискусія за участю автора.
04.02 - 15.00 - Лекція Ірини Данилової (художниця, кураторка, професорка
Міського Університету Нью-Йорка (CUNY) «Боротьба мистецтва за життя або
тріумфальний кінець авангарду. Післямова» - про міжнародну групу " Флюксус " і
Вагріча Бахчаняна.
9.02 - 18.30 - Лекція Олега Векленка (професор ХДАДМ, Президент асоціації «4-й
Блок»), присвячена ювілейній Х Міжнародній трієнале еко-плакату "4 Блок " та темі
майбутнього фестивалю «Жіночий погляд на екологію».
11.02 – 16.00 -. #Кінолекторій. Перегляд документального фільму "Будинок
«Слово»" (2017). Зустріч із режисером картини Тарасом Томенком і авторкою
сценарію Любов’ю Якимчук.
16.02 - 18.30 - Фінісаж. Круглий стіл «Genius loci: парадокси харківського
авангарду» за участі мистецтвознавця Олега Коваля (Харків); мистецтвознавиці,
доцентки ХДАДМ Наталі Мархайчук (Харків), кандидатки мистецтвознавства
Лесі Смирної (Київ). Модераторка – Лідія Стародубцева, професорка ХНУ ім.
Каразіна, докторка філософських наук, кінорежисерка, радіожурналістка.
17.02 - 15.00 - Кураторська екскурсія Тетяни Тумасян
